Наталя
Прізвище приховано з міркувань безпеки100x100 см
Архівний стандартний пігментний струменевий друк
Андрейс Строкінс
Рига, Латвія2024
Транскрипція під портретом

Аудіо транскрипція
ЧЕТВЕРТА ГОДИНА РАНКУ 24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ.. ХАРКІВ . ПЕРШЕ МІСТО, УКРАЇНИ, В ЯКЕ УВІЙШЛА ВІЙНА. МИ ПРОКИНУЛИСЬ ВІД ЗВУКІВ ВИБУХІВ. ЖИТТЯ РОЗДІЛИЛОСЯ НА ДО І ПІСЛЯ.
Харків. Ніч. ДЕСЯТКИ ВБИТИХ.
Під завалами тіла.
Люди так хотіли жити.
Кров спеклася, мов смола.
Мить, і все життя - руїна.
Крик швидкої. Чорний дим.
Там згоріла вся родина.
Там молитви всім святим.
Страх, смерть, відчай, втрати, зґвалтування, безвихідь і неймовірно велике бажання врятувати життя дітей, бо ж вони тільки почали жити.
Хочу зачитати вірш, який написала 12 річна харківянка Поліна.
Мир. Тиша. Спокій. Україна.
Такі думки зібрались в унісон.
Мені 12, я зовсім ще дитина.
Але, на жаль війна, і це не сон.
Смерть, вибухи, воєнні дії.
Зробили нас дорослими людьми.
МИ у долоньки позбираєм мрії.
Бо хто ж їх позбирає, як не ми.
Надія, Віра. СОНЕЧКО В ЗЕНІТІ.
Спокійно, Тихо і цвітуть сади.
Мені 12 і я хочу жити.
У мирній Україні назавжди.
ЦЕ ЄДИНЕ ЧОГО ХОЧУТЬ УСІ УКРАЇНЦІ - НАЙШВИДШОГО ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙНИ.